Верифікація – перевірка звіту від оператора, у якому зазначені результати моніторингу викидів парникових газів, з метою неупередженої оцінки якості та достовірності впровадження плану моніторингу парникових газів, систем збору даних використаних у звіті та оцінки достовірності інших аспектів впровадженого моніторингу.

Верифікатор – юридична особа, яка отримала акредитацію відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності». Основним критерієм оцінки версифікатора є ДСТУ ISO/17011 та ДСТУ ISO/14065. Ми вже отримали необхідні ISO, які є обов’язковими для компанії яка надає послуги з верифікації.

Акредитація верифікатора отримується відповідно до виду діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження якої підлягають моніторингу, звітності та верифікації, тому у документах верифікатора обов’язково зазначається сфера акредитації.

Наша компанія має можливість проводити верифікацію звітів оператора, що здійснює діяльність:

Спалювання палива в установках, загальна номінальна теплова потужність яких перевищує 20 МВт (за винятком установок для спалювання небезпечних або побутових відходів, установок, які використовуються для досліджень, розробки та тестування нових продуктів і процесів, а також установок, що споживають виключно біомасу або біопаливо); устаткування з номінальною тепловою потужністю до 3 МВт не враховується для визначення загальної номінальної теплової потужності установки.

 

Мета верифікації – надання верифікаційного звіту, в якому з обґрунтованою впевненістю наводиться висновок про відсутність або наявність суттєвих викривлень у звіті оператора. Є два рівні впевненості: обґрунтований – означає високий, але не абсолютний рівень впевненості, і обмежений – означає помірний рівень впевненості у тому, що предмет є правдоподібним.

Для досягнення обґрунтованого рівня впевненості необхідно провести більш глибокі та детальні перевірки інформації. Для позитивного висновку верифікації вимагається обґрунтований рівень впевненості. Якщо верифікатор в ході реалізації плану перевірки до якоїсь інформації, об’єктам і так далі та не зможе зібрати необхідні дані, то це означає неможливість досягнення обґрунтованого рівня впевненості, що призведе до негативного висновку верифікації.

 

Верифікатор відповідно до ст. 14 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» зобов’язаний:

 

  • проводити верифікацію звіту оператора відповідно до законодавства;
  • забезпечити компетентність персоналу, залученого до діяльності з верифікації;
  • підготувати та скласти внутрішню верифікаційну документацію;
  • забезпечити проведення внутрішньої перевірки верифікаційного звіту та внутрішньої верифікаційної документації відповідно до порядку верифікації звіту оператора;
  • підготувати та видати оператору верифікаційний звіт;
  • забезпечити надання на запит уповноваженого органу або національного органу України з акредитації доступу до внутрішньої верифікаційної документації;
  • зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час верифікації, не розголошувати відомостей, до яких верифікатор має доступ під час проведення верифікації, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
  • здійснювати інші обов’язки відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

 

Ключові питання, які розглядає верифікатор під час верифікації:

 

  • Загальний підхід до моніторингу (межі установки і зв’язки з іншими підприємствами; повнота і класифікація матеріальних потоків; застосовувані методики моніторингу; визначення рівнів точності)
  • Моніторинг даних про діяльність (коректність визначення даних – напр., врахування зміни запасів; аналіз невизначеності – повнота врахування факторів впливу та коректність формул; відповідність вимірювального обладнання та процедур калібрування)
  • Моніторинг розрахункових коефіцієнтів (визначення коефіцієнтів викидів у відповідності до рівнів точності; вимірювання/розрахунок вмісту вуглецю; процедури відбору проб, особливо частота)
  • Використання лабораторій (повнота переліку лабораторій; лабораторне обладнання; відповідність вимогам ДСТУ ISO 17025; коректність застосування стандартів та регламентів)
  • Робота з даними (збір, передача, обробка, зберігання, система контролю)