Класифікація відходів

Класифікація відходів — це процес упорядкування даних про них шляхом віднесення їх за певними ознаками до тих чи інших груп.

Відповідно до Закону України «Про відходи» та інших нормативно-правових актів виділяють кілька груп:

  1. За сферою утворення — відходи виробництва і споживання, побутові;
  2. За ступенем небезпеки і характеру впливу на навколишнє природне середовище і людину — токсичні, вибухові, вогненебезпечні, радіоактивні і т. д. (небезпечні відходи);
  3. В залежності від стану, в якому вони знаходяться, — газоподібні, рідкі, тверді, змішані.

Окрему категорію утворюють відходи як вторинна сировина. До них відповідно до Закону України «Про відходи» належать ті, для утилізації та переробки яких в Україні є відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні можливості. Прикладом таких є металобрухт. Правове регулювання операцій, пов’язаних з його збиранням і прийомом, здійснюється Законом України «Про металобрухт». Закон вводить поняття металобрухту та поводження з ним, визначає вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють з ним операції, державне регулювання, контроль і нагляд за виконанням відповідних дій.

Систематизований перелік відходів і кодів, які закріплюються за ними, міститься в Державному класифікаторі відходів, який ведеться з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації.

Відповідно до Державного класифікатора України «Класифікатор відходів» ДК 005-96, затвердженим наказом Держстандарту України від 29.02.1996 р (із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.03.2000 р), до відходів виробництва відносяться:

  • Залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т. д., утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості;
  • Розкривні і супутні гірські породи, що видобуваються в процесі розробки родовищ корисних копалин;
  • Залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви і т. д.);
  • Речовини і їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді і пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі), залишки сільськогосподарського виробництва (в т. Ч. Тваринництва), лісового господарства та лісозаготівель;
  • Бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, забруднена небезпечними речовинами і непридатна до використання;
  • Не ідентифікований товар, застосування (експлуатація) або вживання якого може спричинити непередбачувані наслідки, в т. ч. Мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;
  • Зіпсовані (пошкоджені) і непридатні до ремонту або відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, що втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);
  • Залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів і т. д. (побутові відходи);
  • Осади очисних промислових споруд, комунальних та інших служб;
  • Залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;
  • Залишки всіх видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;
  • Матеріальні об’єкти і субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).

До категорії відходів належать також непридатна до експлуатації продукція, вироби, медичні препарати, які втратили свої споживчі властивості і в яких містяться певні хімічні та біологічні компоненти, що вимагають небезпечного видалення.

Зазначена категорія відноситься до відходів споживання, серед яких окремо виділяють побутові.

Класифікація відходів за сферою утворення

За місцем утворення відходи діляться на виробничі і побутові.

Побутові — ті, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Побутові діляться на тверді (залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції) і рідкі (утворюються в будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах).

До ТПВ відносять картон, газетний, пакувальний або споживчий папір, тару (дерев’яну, скляну, металеву), предмети і вироби з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси, текстилю та інших матеріалів, що вийшли з ужитку або втратили споживчі властивості; зламані або застарілі побутові прилади, сміття, а також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи.

Класифікація промислових відходів заснована на систематизації за такими ознаками:

  • За галузями промисловості;
  • За конкретним виробництвом;
  • За агрегатним станом;
  • За горінням;
  • За методами переробки;
  • За можливостями переробки.

Класифікація відходів за класами небезпеки

Відходи сфери виробництва і споживання в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик всієї маси або окремих інгредієнтів поділяються на чотири класи небезпеки:

  1. I клас — надзвичайно небезпечні;
  2. II клас — високонебезпечні;
  3. III клас — помірно небезпечні;
  4. IV клас — мало небезпечні.

Клас небезпеки визначається відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» (розділ 5), затверджується органами МОЗ за погодженням з територіальними органами Мінприроди. Сьогодні на державному рівні не затверджено перелік (класифікатор) відходів із встановленими класами небезпеки, але в окремих регіонах використовуються такі локальні переліки в межах функціонування регіональних систем управління відходами.

Клас небезпеки визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:

  • Експериментальним шляхом на дослідних тваринах по ГОСТ 12.1.007-76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;
  • Розрахунковим методом, коли установлений фізико-хімічний склад відходів, по LD50 або ГДК екзогенних хімічних речовин у ґрунті.

Затвердження класу небезпеки промислових відходів проводить Міністерство охорони здоров’я України за погодженням Мінприроди.

Чи відповідає державна класифікація європейським стандартам?

У зв’язку з актуальністю завдань вдосконалення системи класифікації і обліку відходів та приведення її у відповідність з європейськими стандартами урядом України (доручення Кабінету Міністрів України від 05.12.2000 р. № 14814/96 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2002 р. № 138-р ) було прийнято рішення про розробку державного класифікатора відходів, гармонізованого з європейським каталогом. На виконання цього рішення і за дорученням Мінприроди України Радою з вивчення продуктивних сил України НАН України із залученням фахівців НДЕІ Мінекономіки України здійснено розробку проекту нової редакції державного класифікатора відходів.

Створення дієвого міжнародного механізму контролю та управління відходами викликає необхідність побудови узгодженої системи статистичних показників про створення, переміщення, накопиченні, переробці і видаленні відходів. Система класифікації є невід’ємним елементом системи управління відходами. До головних системам класифікації належить європейський Перелік відходів, який найбільш повно узагальнює наявний нині досвід. Його прийнято відповідно до Директиви ЄС від 20.12.1993 р (94/3 / ЄЕС) на виконання статті 1 (а) базової директиви 75/442 / ЄЕС щодо відходів та переглянуто (відкориговано і доповнено) відповідно до рішень Комісії ЄС, прийнятим в 2000 (2000/532 / ЄС) і в 2001 (2001/118 / ЄС) роках.

Європейський Перелік відходів ефективно використовується для вирішення цілої низки завдань, в тому числі він розглядається як базовий для розробки європейської статистичної номенклатури відходів.

Розробка національного класифікатора відходів (КО) в новій його редакції покликана забезпечити гармонізацію з міжнародними стандартами в області відповідних класифікацій з метою впровадження єдиних систем управління відходами, їх обліку, контролю і забезпечення можливостей проведення порівняльного аналізу структури і обсягу їх утворення в межах європейської статистики.

Чинний КВ (ДК 005-96), затверджений і введений в дію з 1996 року, в даний час перестав відповідати вимогам практики державного обліку та паспортизації відходів, а також гармонізації з міжнародними, перш за все, європейськими стандартами у цій сфері.

В Україні розробка класифікатора відходів, гармонізованого з європейськими стандартами, була заплановано в рамках Програми реформування державної статистики на період до 2002 р. Але в даний час розроблений і погоджений проект Класифікатора відходів, гармонізований з Європейським переліком відходів, не вводиться через відсутність політичної волі .

Слід зазначити, що все-таки була проведена певна робота з метою гармонізації українського законодавства щодо поводження з відходами відповідно до вимог ЄС. Зокрема, Закон України «Про відходи» в цілому враховує вимоги Рамкової Директиви 75/442 / ЄЕС про відходи та Директиви про небезпечні відходи 91/689 / ЄЕС. Але багато в чому українське законодавство є фрагментарним, неповним або відмінним від відповідного законодавства ЄС — перш за все, що стосується захоронення відходів на полігонах, а також щодо невизначеності національної стратегії поводження з ними. У той же час відповідне європейське законодавство постійно розвивається, і Україні необхідно ще пройти значний шлях розвитку власної нормативно-правової бази та гармонізації її з екологічним правом ЄС.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-image: url(https://expertcentr.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/bg_pages5.jpg);background-size: cover;background-position: top center;background-attachment: fixed;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 300px;}div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container.dfd_stun_header_vertical_parallax {-webkit-transform: -webkit-translate3d(0,0,0) !important;-moz-transform: -moz-translate3d(0,0,0) !important;-ms-transform: -ms-translate3d(0,0,0) !important;-o-transform: -o-translate3d(0,0,0) !important;transform: translate3d(0,0,0) !important;}