Паспорту на артезіанську свердловину

 

Після виконання буріння свердловини, організація, що проводила ці роботи зобов’язана надати паспорт. Необхідність в ньому визначається подальшим безпечним і легальним використанням свердловини. Без паспорту свердловини унеможливлюється, наприклад, її ремонт чи заміна фільтра, через зміну якості води з часом, а його відсутність зобов’яже проводити додаткові дослідження, що, в свою чергу, тягне за собою додаткові матеріальні витрати.

Паспорт включає опис всіх параметрів і характеристик свердловини, необхідних для її подальшої експлуатації. Сюди відносяться: глибина водоносного горизонту, технологія буріння свердловини, рівні і необхідні об’єми води в свердловині, параметри фільтра, що очищає воду, а також геолого-літологічний розріз свердловини, що дозволяє визначити породи, які зустрічались на шляху буріння.

Складання паспорту свердловини за встановленою формою, а також здійснення Державного обліку свердловини є обов’язковою умовою легального користування підземними водами, оскільки наявність паспорту свердловини встановленої форми є обов’язковою умовою отримання Дозволу на спецводокористування та нарахування та сплати Рентної плати до Державного та місцевого бюджетів.

Наша компанія має відповідну компетенцію у справах розробки, супроводу проектів буріння та видачі паспорту свердловин. Ми якісно і професійно підготуємо всю необхідну документацію у випадках, пов’язаних з роботою і ремонтом свердловини на усіх етапах її «життя», а також надамо всі необхідні консультаційні послуги.

Строк та вартість з розробки поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води складається індивідуально.

Документи, необхідні для легальної експлуатації свердловин

 

Згідно з положеннями Водного кодексу споживачі можуть використовувати воду різними способами. При загальному водокористуванні мова йде про приватні об’єкти, які використовують природні води для забезпечення потреб в чистій воді для господарства і пиття. При спеціалізованому водокористуванні, крім побутових потреб, ресурс служить і для покриття виробничих процесів. Забір води в цьому випадку проводиться з використанням технічних засобів. Споживання більш 300 м3 на добу зобов’язує отримати дозвіл на користування надрами. Процедура його узгодження і умови детально викладені в постанові КМУ від 13.03.2002 № 321 (винятком є ​​суб’єкти господарювання, які використовують мінеральні джерела для розливу бутильованої води).

Таким чином, організації, які отримують воду з надр землі, відносяться до первинних водоспоживачам. Вони повинні мати дозвільні документи на здійснення цієї діяльності. Процедура отримання є безкоштовною і детально описана в Порядку № 321.

Згідно з положеннями Кодексу України «Про надра», для установки свердловин і підйому підземних вод з глибини більше 20 метрів необхідно оформити дозвіл, що дозволяє використовувати природні ресурси.

Важливо пам’ятати! Обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність, пов’язана централізованою подачею води (або її відведенням).

Крім дозволу на спеціальне водокористування, організації, що має на своєму балансі свердловину, необхідно отримати Паспорт. Це офіційний документ, форма якого визначена наказом № 145/84 Міністерства екології від 06.04.2016 року.

Додатково потрібно мати:

  • держ. акт на землю (на якій розташовано технічна споруда);
  • проектні документи і технічний проект;
  • норми водоспоживання та ін.

Свердловина, яка знаходиться на балансі підприємства, також повинна бути занесена до державного реєстру (згідно п. 2, 3 Порядку № 963). Якщо вона буде служити для подачі питної води, необхідно отримати погодження в органах СЕС.

Які типи підлягають реєстрації

 

Свердловини – це складні технічні споруди, призначені для забору води з надр. Вони можуть розташовуватися у приватникана дачній ділянці або покривати потреби промислових об’єктів. Від гідрогеологічних та санітарних умов району залежить конструкція споруд, їх місце розташування та особливості проектної документації.

Розрізняють:

  • горизонтальні водозабори. Ця технологія використовується при глибині залягання підземних вод не більше 5-8 м. Для такого типу характерна невелика потужність водоносного пласта;
  • вертикальні водозабори. Такий тип водозабірних споруд характерний для водоносних горизонтів, які перебувають на великих глибинах (від10 мі нижче). Це свердловини, які дозволяють отримувати воду з напірних і безнапірних пластів;
  • каптажні колодязі. Цей спосіб використовується, якщо джерела підземних вод близько розташовуються до поверхні землі або виходять з неї у вигляді джерел. Для збільшення площі водозабору використовують спеціальне обладнання та розчищають джерело, створюючи якісь «камери» або колодязі для накопичення і подальшого забору води.

Вертикальні водозабори найчастіше представлені свердловинами, трубчастими і шахтними колодязями. Це найбільш популярні водозабірні споруди, які дозволяють дістати воду з глибин. Залежно від обсягу споживання, на одній ділянці з приватним будинком може розташовуватися одна свердловина. А відразу кілька, об’єднаних в єдину мережу водозабору, зустрічаються на території деяких виробничих підприємств.

Важливо! Роботи з проектування та будівництва водозабірних споруд можуть виконуватися виключно співробітниками організацій, що мають відповідні дозволи та ліцензії.

Основні етапи легалізації свердловин

 

Щоб мати право використовувати водні природні ресурси, необхідно оформити свердловину на воду відповідно до вимог чинного законодавства. Це стосується землевласників всіх форм власності.

Важливо! Без отримання дозволів на паркан воду можуть добувати частні користувачі і організації за умови, що глибина свердловини не більше 20 м. Такі технічні споруди не потрібно реєструвати.

Якщо свердловина пробурена нижче цього рівня, її необхідно узаконити в держструктурах. Цю процедуру умовно можна розділити на кілька етапів:

  1. Розробка проекту на буріння.
  2. Отримання дозволу на проведення робіт (за потреби).
  3. Будівництво свердловини.
  4. Установка лічильників, які фіксують водоспоживання, фільтрів і кранів.
  5. Узгодження паспорта на водозабірних споруд.
  6. Занесення свердловини до реєстру.
  7. Отримання дозвільної документації на водокористування.

При спорудженні свердловини необхідно звертати увагу на наявність і розміри зони санітарної охорони. На прилеглій території не повинні перебувати сторонні споруди, очисні споруди, вигрібні ями, септики і інші потенційно небезпечні джерела забруднення.